Провідні форми роботи вихователя

з дошкільниками протягом дня

(успішна соціалізація дітей дошкільного віку)

        Дошкільний навчальний заклад – середовище, де малюк отримує  елементарні знання, уміння, навички, які гарантують формування в неї здатності орієнтуватися в соціумі, набувати життєвого соціального досвіду, адекватно реагувати на явища, події, людей.

        Перебування дитини в дошкільному закладі підпорядковується різноманітним формам роботи, таких як:

Спостереження

Щоб дитина цілісно сприймала  події та явища доцільно проводити спостереження. Спостереження несуть в собі безліч функцій, серед яких є і соціалізуюча функція (спостереження за перехожими, за роботою людей найближчого оточення, старших за малюками і навпаки)

Дидактична гра

        Величезне значення для розвитку взаємин дітей має дидактична гра, у якій діти ознайомлюються з властивостями різних предметів: кольором, формою, величиною... Навчальний характер дидактичної гри передбачає можливість успішного розвитку взаємин її учасників.

        Умовою проведення деяких дидактичних ігор є участь у них декількох дітей або навіть і усієї групи.

Рухливі ігри

Рухливі ігри, будучи важливим засобом фізичного виховання дітей і формою організації їх у групі, мають важливе значення для розвитку соціальних взаємин. У рухливій грі завжди бере участь кілька дітей. Це об’єднує всіх учасників спільними переживаннями та інтересами, виховує навички міжособистісної поведінки, вміння підпорядковувати власні дії загальним правилам гри, домовлятися з однолітками, вболівати за успіхи іншого.  Позитивно впливає рухлива гра і на становлення вибіркових взаємин, а також дає змогу контролювати та регулювати свою поведінку, гідно вигравати та програвати.

Сюжетно-рольова гра

У молодшому віці сюжетні ігри малюків ситуативні. Тобто роль обумовлена тим предметом, який у цю хвилину потрапив дитині до рук. Зміст кожної гри полягає переважно у відтворенні дій дорослих людей. У дітей цього віку ігри короткочасні – один сюжет швидко змінюється іншим. Вони ще не вміють самостійно розвивати задум, тому контакти між учасниками гри швидко зникають. Розвиток взаємин дітей у грі на цьому віковому етапі повністю  залежить від правильного керівництва з боку вихователя, який повністю організовує ігрову діяльність малят і сам бере у ній активну участь.

У дітей старшого дошкільного віку сюжети  ігор значно багатші й різноманітніші. Вони підросли, уявлення про навколишній світ збагачуються завдяки тому, що кожного дня вони узнають щось нове на заняттях, під час прогулянок, екскурсій. Вони уважно прислуховуються до розмов дорослих, фіксують їхні взаємини.

Заняття

Спеціально організована діяльність ЗАНЯТТЯ проводяться у формі захоплюючих і пізнавальних ігор, тому що саме гра сприяє створенню зацікавленої, невимушеної атмосфери спілкування та взаємодії. Дитина вчиться поводитися з партнерами гнучко, реагувати на їхні слова та дії адекватно, вміти вислуховувати, відстоювати власну точку зору, виявляти толерантність, у разі потреби звертатися по допомогу.

Екскурсії збагачують уявлення дитини про найближче оточення, про навколишню дійсність, що сприяє інтенсивному пізнанню ціннісних орієнтацій. Життя дитини в ДНЗ має бути постійно сповнене подій, емоцій, вражень, які ще більше надихають на прояв загальнолюдських моральних цінностей.

Праця

Сприятливі умови для розвитку взаємин дітей закладаються під час спільної праці, трудових доручень. У дітей  не лише формується звичка до трудових зусиль, а й відбувається становлення їхніх взаємин.

КОРИСНО ЗНАТИ

Ранкова гімнастика – обов’язкова складова організації життєдіяльності дітей у дошкільному навчальному закладі. Вона сприяє поглибленню дихання, посиленню кровообігу, обміну речовин, розвитку різних груп м’язів, правильної постави, розгальмуванню нервової системи після сну, викликає позитивні емоції. 

        Головна вимога до гімнастики у літній період – проведення її на свіжому повітрі, а взимку – у добре провітреному приміщенні. Для підвищення опірності організму до несприятливих кліматичних умов одяг під час виконання вправ має бути легким.

     Добір вправ у комплексі визначається з урахуванням можливостей і стану здоров’я дітей певного віку, а також їхніх індивідуальних особливостей. Вправи повинні бути прості та доступні для виконання, доцільно включати біг, ходьбу, стрибки, інші вправи для різних груп м’язів. 

     Тривалість ранкової гімнастики: для дітей раннього віку – 4-5 хв, молодшого дошкільного віку – від 6 до 9 хв, старшого – 8-12 хв. Комплекси ранкової гімнастики розучуються на заняттях з фізичної культури, діють 2 тижні з ускладненням на другому. 

       Протягом року вже знайомі комплекси періодично повторюються, у них з часом збільшується навантаження за рахунок урізноманітнення вправ, підвищення інтенсивності виконання. 

        Гімнастика після денного сну проводиться після поступового підйому дітей у спальній, групових кімнатах або в залі. Комплекс такої гімнастики включає загальнорозвивальні вправи на різні м’язові групи зі зміною вихідних положень та спеціальні вправи для формування стопи і постави. Тривалість від 6 до 9 хвилин залежно від віку дітей. 

       Фізкультурні паузи (динамічні перерви) проводяться в перерві між малорухливими видами діяльності та організованими заняттями з метою зняття втомлюваності дітей через використання нескладних рухливих вправ. Їх тривалість – 5-10 хв.

      Фізкультурні хвилинки – проводяться під час організованих занять у вигляді короткотривалих комплексів фізичних вправ, що дає можливість зменшити втомлюваність дітей і відновити їхню працездатність для подальшої успішної роботи. До комплексів фізкультурних хвилинок входять 3-4 вправи, кожна з яких повторюється 4-6 разів. Їх тривалість 1-2 хвилини.

      Загартувальні процедури – система заходів, спрямованих на підвищення опірності організму дітей, розвиток у них здатності швидко й без шкоди для здоров’я пристосовуватися до змінних умов навколишнього середовища. 

        У дошкільних навчальних закладах застосовуються два види загартувальних заходів: повсякденні та спеціальні. До повсякденних належать: відповідний температурний режим, застосування широкої аерації, використання прохолодної води для миття рук, обличчя, полоскання рота, горла. 

       Спеціальні загартувальні процедури – повітряні й сонячні ванни, різноманітні водні процедури (наприклад: сухе та вологе обтирання тіла махровою рукавичкою, обливання ніг, тіла), сон при відкритих фрамугах тощо. При використанні водних процедур температура води поступово знижується відповідно до встановлених норм.